Твір-характеристика ліричного героя поезії "Стежина"
ДУЖЕ ТРЕБА!!!На завтра 

Поет глибоко переживає те, про що пише. Його творам притаманна ліричність, емоційність, простота, прозорість змісту. Тому однією з особливостей поезії А. С. Малишка є її музикальність. Поет був сам музично обдарованою людиною, мав чудовий голос (баритон), добре співав. На слова А. Малишка написано понад сто пісень композиторами О. Білашом, Платоном і Георгієм Майбородою, Л. Ревуцьким та іншими. Це насамперед «Пісня про рушник», «Вчителька», «Ми підемо, де трави похилі», «Київський вальс», «Стежина», «Цвітуть осінні тихі небеса», які стали народними, принесли їх авторові заслужену славу. Неперевершена краса природи і повінь людських почуттів, освячених любов’ю, ліричні спогади про батьківський дім і в філософських міркуваннях про сенс людського життя — такий тематичний діапазон пісень А. Малишка.Любов до пісні у А. Малишка від його матері. Вона співала разом з сином багато пісень. Кажуть, ніхто з письменників не знав стільки пісень, як А. Малишко. А перші пісні написав поет на пропозицію О. Довженка ще в період ранньої творчості до кінофільму «Щорс». «Богунська четверта» («Ой, за Десною люди веселі») звучить і сьогодні. Уроки війни співали його пісні «Партизанська», «Як збиралися хлопці до загін. Поет говорить насамперед про материнську любов, від якої немає в світі нічого святішим. А. Малишка змушує кожного згадати своє дитинство, молоді літа, прощання з рідною порогом і матір’ю, відтворити і біль розлуки, і передчуття майбутніх незвіданих доріг, і материнську тривогу за долю дитини. Мати вірить в щасливу долю свого сина, тому дарує вишитий нею рушник, який символізує життєву дорогу людини і материнське благословення. Цю пісню А. Малишка написав разом з композитором П. Майбородою.Чудові пісні на вірші А. С. Малишка написав композитор-пісняр Олександр Білаш. Серед них потрібно відзначити ліричні пісні «Цвітуть осінні тихі небеса» і «Стежина». Ні кінця, ні краю немає стежці людського життя, так як одні покоління змінюють інші, але незмінним залишається почуття вдячності рідної домівки, отчого порогу. Роздумами ліричного героя про людське життя, його духовних цінностях сповнена пісня «Стежина»: 
Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки років.
Та стежка в нашому краї, Одним одна біля воріт.