Твір "Чарівний світ казок"

Немає  на світі людини, яку хоча б один  раз в житті не зворушила до глибини душі чарівна казка. Немає дитяти, якого б не підкорила задушевністю і веселістю, наївністю і мудрістю народна казка.
Казки різних народів глибоко національні, хоча в багатьох зустрічаються одні і ті ж казкові сюжети. Ці казки є дивним символом єдності народів і їх духовного зв'язку. Народна казка – невичерпне джерело життєдайної мудрості, з якого письменники черпають натхнення, створюючи свої авторські казки.
Казка для дитяти, перш за все, засіб пізнання світу, спосіб активного світогляду. Казка учить яскравим і сильним людським відчуттям, вона пропонує дорогу, на якій можна знайти своє щастя. Дитяча література потребує безкорисливого ширяння духу, що живе в казці.
Мудрі казки пишуться не лише для дітей, але і для дорослих, в яких залишилася дитяча душа, не задавлена тяготами дорослого життя. Дорогі батьки, бабусі і дідусі, читайте мудрі казки разом з дітьми, не жаліючи зусиль і часу читайте казки вголос. Як в старий добрий час, коли не було ні радіо, ні телебачення, дорослі читали дітям добрі казки, вводячи своїх чад в доросле життя з допомогою і під захистом чарівних сил.
Дитинство не проходить, не зникає з души назавжди, а  хіба дитинство і казка — це  не єдине ціле,і  непорушне!? Значить, казка пустила вічне коріння свої в душу і живе в ній тиха, боязка і непомітна. Лише інколи засіяє, коли про неї говорять або нею ж лікують серце утомлене. Або, дитячі очі запаляться, подібно до зірок і запитають, замолять казку прийти, заспівати свої чарівні пісні голосом що відродився, не боязким і таким, що таїться, а що відкрився сміливо назустріч тому, що просить. А буває — про неї і не забувають, є ж душі чисті, казкові — це притулки для казки-чарівниці, в них — вона хазяйка, все по її, казковому смаку, влаштовано.