1))Позначте рядок, у якому всі прикметники є відносним:
А надійний смачний оксамитовий майновий
Бщедрий бадьорий уважний швидкий В водяний малиновий дерев'яний літній
Г кислий синій поганий братів
2)) немає другорядних членів у реченні:
А ліс іще дрімає
Б були падіння, злети ,поразки та перемоги
В Сьогодні сонячно
Г Мені сумно
3)) не є словосполученням поєднання слів :
А Сиди тут
Б зібрали врожай
В їм легко
Г ми вчимося
4)) позначте називне речення
А Надворі стало зовсім поночі
Б Будинки високі
В Замовкає річ
Г Блискавка... Грім...

Ответ:

1 - В

2 - Б

3 - Г

4 - Б

Объяснение:

1 - Відносні прикметники позначають ознаку предмета через від­ношення до інших предметів або явищ: дерев'яний стіл, золотий перстень (до матеріалу), зимовий ранок, тижневий термін (до часу), міські вулиці, прибережна трава (до місця).

2 - падіння, злети, поразки, перемоги - однорідні підмети; були - присудок; та - сполучник - службова частина мови не є членом речення

3 - ми вчимося - це граматична основа - підмет та присудок

4 - У називних реченнях головний член стверджує наявність предметів чи явищ і виражається іменником у формі називного відмінка (Світлая, дивная ніч (Г. Чупринка)). Називні речення вимовляються з інтонацією повідомлення. Від інших типів односкладних речень вони відрізняються тим, що в них немає і не може бути дієслова. Тому в називних реченнях зазвичай відсутня вказівка на час дії або вона зрозуміла лише зі змісту речення.

Такі речення можуть поширюватися означеннями й додатками, але не обставинами (Глибокі борозни літ (М. Хвильовий)), оскільки обставина передбачає наявність дієслова-присудка. Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, от, он (Ось і Каховка (О. Довженко)).

варіант Г теж називні речення, але їх 2, а в завданні написано називне речення - в однині