Есе на тему від чого залишаються плями на совісті

Ответ:

Объяснение:

Навіщо людині дається совість? Допомагає вона чи заважає жити в цьому складному, суперечливому світі?

Здавалося б, совість — не хвороба, не пухлина, вона не має ніякої матеріалізованої форми, лише почуття, щось абстрактне, про що можна забути. Аж ні, мабуть, це почуття належить до тих, які, з'явившись одного разу, вже не залишають людину, не дають їй спати, їсти, займатись якимись своїми справами. Якщо людину мучить совість, вона забуває спокій, не знаходить собі місця, втрачає апетит та інтерес до всього оточуючого. Так, совість — це страшна сила, але якщо вона так заважає жити, так мучить людину, то це щось погане, чого треба позбавлятися, від чого треба лікувати? Та ні, не все так просто: людина з чистою совістю, яка не вчинила нічого поганого, нікому не нашкодила ані словом, ані дією, почуває себе спокійно і щасливо. її совість — це її охоронець від усього брудного, поганого, того, що не може прикрасити людину.

Ані лікарі, ані вчені не знайшли і, я думаю, що так і не знайдуть способу позбавлення людини від мук совісті, хіба що примусити людину забути минуле, а разом з ним і причину цієї дивної "хвороби". Та я гадаю, є один простий та одночасно дуже складний спосіб лікування — необхідно спробувати виправити свої помисли, щиро розкаятися у своїх провинах та спокутувати вину. Проте не всім це вдається: одним не дозволяє так звана гордість, хоча, на мою думку, це вже не гордість, а пиха, інші не можуть отримати пробачення, а хтось наробив такого, що вороття назад вже нема. Тоді ця людина залишиться назавжди зі своєю совістю, зі своїми муками.

Дивіться також

Купить Transcend JetFlash 700 16GB125 грнКупить Беспроводные наушники в кейсе Power Bank Bluetooth гарнитура типа AirPods HBQ i7 TWS белые340 грнКупить Храни больше файлов Высокопроизводительные жесткие диски!от 1 177 грнКупить Широкий выбор Доставка инвентаря для садовых работ!от 99 грн

Людству муки совісті відомі з найдавніших часів — у міфології багатьох народів с історії про дивовижних створінь, які уособлювали в собі людську совість. Вони не давали спокою тим, хто порушив людські закони, мораль, переслідували винуватців, не дозволяли жити спокійно і навіть доводили до смерті. Отже, від найдавніших часів людина була наділена совістю. І, як мені здається, це одна з головних рис, що відрізняє її від тварини; людина може аналізувати свої вчинки і розуміє, які будуть інші наслідки, принесуть вони шкоду чи добро. Людська совість надзвичайно чутлива, з нею не можна домовитися, вона не визнає компромісів — твій вчинок або добрий,або поганий.

Але якби всі люди прислухалися до своєї совісті, якби не йшли за своїми бажаннями та примхами. На жаль, все більше стає тих, хто заради збагачення, слави чи влади йде на угоду з власною совістю і, вигадуючи собі будь-яке виправдання, чинить страшні речі. Такі люди живуть за принципом "мета виправдовує засоби", проте це девіз людиноненависників, егоїстів, які керуються лише своїми бажаннями. Засоби часто бувають настільки жахливими, брутальними, що їх не може виправдати ніяка, навіть найпрекрасніша мета. Мені хочеться вірити, що облуда колись спаде з очей таких людей і вони зможуть тверезо оцінити всі наслідки своєї безчесної діяльності, що їхня совість жива, просто придушена і позбавлена дару говорити, але колись вона звільниться з кайданів — і тоді ці люди не знатимуть спокою.

Я думаю, що не даремно кожна релігія світу має свої заповіді, які не можна порушувати. Це ті норми, дотримуючись яких, людина залишиться людиною, а її совість при цьому буде чистою. І ми не повинні порушувати ці правила не тільки через страх бути покараними іншими людьми, а передусім щоб не турбувати своє сумління.

Так, совість — найкращий порадник, а тому, збираючись щось і зробити, необхідно чесно спитати себе: "А чи залишиться моя совість чистою? Чи буду я спокійно спати після цього?" Бо душевний спокій, мир із самим собою — це найголовніше.