будь-ласка допоможіть дуже прошу треба написати твір-роздум про вчинки любдей!!!♥♥♥

 

 

Я часто аналізую вчинки моїх однолітків. їхні дії нерідко ображають. Наприклад, пригадую недавній випадок, коли мій однокласник кинув петарду, яку під¬палив, під ноги дівчини. Це був у нього такий жарт. Альона дивом не постраждала — вона встигла відскочити на безпечну відстань і почула регіт. Здавалося, хлопці мали б осудити хулігана, а виходить, вони його підтримали. І тільки ви¬падковий перехожий зробив хлопцю зауваження, попередивши, що не варто гра¬ти петардами і що ігри з петардами закінчуються майже завжди травмами, іноді страшними. Це я навів приклад поганого вчинку. А є серед моїх однолітків хлопчики та дівчатка, які роблять добро, люблять прекрасне і не соромляться показа¬ти, на що вони здатні. 

Нещодавно на шкільному парламенті виступив представник шостих класів з пропозицією щодо так званого творчого звіту. Інші активісти його щиро підтримали. 

Через деякий час вся школа була свідком такої події. 

У паралелі — чотири шостих класи, і кожен із них приготував експозицію, присвячену "своїй" порі року. У завдання нашого класу входило розповісти через малюнки, колажі, фотографії і вірші про зиму. Допомагали нам і батьки. Ми самі малювали і фотографували, вірші складали теж самі, але зверталися і до бібліотеки, щоб підібрати твір потрібної тематики. З фотографіями проблем не було. У кожного в сімейному фотоальбомі є знімки, які свідчать про те, як люди люб¬лять зиму. 

Інші класи приготували своє — хто про літо, хто — про осінь, хто — про весну. Було неймовірно красиво, всі були у захваті. Переможців вирішили не визначати: ними були всі, хто брав участь у цій цікавій, але нелегкій роботі. Так чи інакше ми доторкнулися до прекрасного. 

По-перше, свій вільний час ми присвятили творчості. А творча людина не скоїть зла, не кине заради забавки петарду під ноги іншої людини. 

По-друге, підготовка до експозиції з'єднала і нас, і з батьками теж, бо ми залучили їх безпосередньо до свого шкільного життя. 

По-третє, ми виявили таланти. А найголовніше — виграли не тільки учасники, але й глядачі. Адже подивилася експозицію вся школа. 

Я хочу вірити в те, що той, хто побачив прекрасне або "створив" його своїми руками, не стане топтати клумбу з квітами, кидати сміття будь-де, виношувати плани помсти, і взагалі, не здатний до дурниць. 

Так було реалізовано те, про що йшла мова на шкільному парламенті.