Переписати, визначити вставні слова, сс, вставлені речення та звертання. Поставити розділові знаки.

Мамо про що ти мовчиш? (П.Перебийніс.) Через дітей не раз бува болить і серце й голова. (Олександр Олесь.) Людино Яка ти глибока людино Всі таємниці Всесвіту схоже в твоїй таїні. (М.Самійленко.)Я залюбки скидаю капелюх перед твоєю мудрістю Людино. (Д.Луценко.) Здається все б у пісню перелив. (Б.Грінченко.) Я не з вами обережні я півнеба розсотав. (П.Перебийніс.) В далекім о браття кохані од мене ви краї та душу свою я із вашими щиро єднаю. (Б.Грінченко.) Сьогодні певне буде гарний день. (В.Моруга.) Справді наче легше грудям. (Олександр Олесь.) А може спомин – це далекий вирій? (Л.Костенко.) Щастя здавалось злетіло на землю. (Олександр Олесь.) А заноси молодечі вже чинить нам не до речі. (Б.Олійник.) В кімнаті Катя. Отже сміх і гомін. (М.Доленго.) Цвіте роса можливо вже остання. (В.Моруга.) Забери свої марення темряво! (Л.Віценя.) Бридка примаро швидше нас покинь! (М.Доленго.) Гей розлетись думок почварних зграє! (Д.Павличко.) Попер..ду прослалось в..рсти чотири а можливо п’ять. (Л.Дмитерко.) А це ж далеко верст, мабу..ь із п’ять. (Л.Костенко.) Виявля..т..ся ще можу я радіть радіть радіти! (М.Рильський.) Якби мій дід у плахту вбрався то мабуть бабою б назвався. (Л.Боровиковський.) В дідовій хаті і я нівроку ріс як дубок на людську мороку. (А.Малишко.) Виявилось можна з меншими втратами дійти до мети. (М.Доленго.)

Мамо,(звертання) про що ти мовчиш? (П.Перебийніс.) Через дітей не раз ,бува,(вставне сл.)болить і серце й голова. (Олександр Олесь.) Людино! Яка ти глибока, людино!(зверт) Всі таємниці Всесвіту,схоже,в твоїй таїні. (М.Самійленко.)Я залюбки скидаю капелюх перед твоєю мудрістю ,Людино (зверт). (Д.Луценко.) Здається,(вставне) все б у пісню перелив. (Б.Грінченко.) Я не з вами, обережні , (зверт.)я півнеба розсотав. (П.Перебийніс.) В далекім, о браття кохані ,(зверт)од мене ви краї та душу свою я із вашими щиро єднаю. (Б.Грінченко.) Сьогодні ,певне, (вставне сл.)буде гарний день. (В.Моруга.) Справді, (вставне)наче легше грудям. (Олександр Олесь.) А може,(вставне) спомин – це далекий вирій? (Л.Костенко.) Щастя, здавалось,(вставне) злетіло на землю. (Олександр Олесь). В кімнаті Катя. Отже,(вставне) сміх і гомін. (М.Доленго.) Цвіте роса,можливо,(вставне)вже остання. (В.Моруга.) Забери свої марення, темряво! (Звертання)(Л.Віценя.) Бридка примаро,(зверт.) швидше нас покинь! (М.Доленго.) Гей,розлетись, думок почварних зграє!(зверт.) (гей-вигук) (Д.Павличко.) Попер..Еду прослалось вЕ..рсти чотири, а можливо,(вставне) п’ять. (Л.Дмитерко.) А це ж далеко верст, мабуТ..ь із п’ять. (Л.Костенко.) Виявля..ЄтЬ..ся,(вставне) ще можу я радіть,радіть, радіти! (М.Рильський.) Якби мій дід у плахту вбрався то ,мабуть,(вставне) бабою б назвався. (Л.Боровиковський.) В дідовій хаті і я нівроку ріс ,як дубок на людську мороку(порівняльний зворот). (А.Малишко.) Виявилось,(вставне) можна з меншими втратами дійти до мети. (М.Доленго.)