profile

Опубликовано 6 лет назад по предмету Право от Dvasileva

СРОЧНО. ДОПОМОЖІТЬ, ПРОШУ.
ДАЮ 30 БАЛІВ
17-річна Світлана Свістельник на зароблені під час літніх канікул кошти купила собі золоті сережки. На отримані в дарунок від бабусі 2 тис. гривень купила золоту каблучку. Через деякий час вона продала сережки своїй подрузі - 18-річній Ользі. Дізнавшись про це, батьки Світлани звернулись до суду з позовом про визнання всіх договорів не дійсними.
Дайте правову оцінку ситуації за алгоритмом:
1.Скільки було вчинено договорів?
2.На вчинення яких дій достатньо обсягу цивільної дієздатності Світлани, а на здійснення яких їй потрібна згода батьків?
3.Яке рішення прийме суд, на вашу думку, у кожному окремому випадку?
4.Зробіть загальний висновок щодо цієї життєвої ситуації, враховуючи моральний бік справи.
Дуже потрібно

  1. Ответ
    Ответ дан LegendAndy
    Спочатку нагадаємо собі з якого віку у особи настає повна цивільна дієздатність, тобто передбачена нормами права, здатність особи (індивіда) самостійно та своїми (усвідомленими) діями використовувати суб'єктивні(конкретні) юридичні права, обов'язки та нести відповідальність.
    В Україні це 18 років (повна), до 14 (часткова), з 15 до 17 (неповна).
    Також, повна! цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором
    (! це важливо запам'ятати для подальшого розгляду задачі, оскіль у нас сказано, що Світлана гроші заробила під час літніх канікул)

    При повній (18 років) особа користується всіми правами та несе відповідальність - самостійно, це зрозуміло.
    В нашій Задачі йдеться мова про неповну (Світлані 17 років).
    Питання : Що має право вчинати особа при неповній дієздатності ?
    Отже, при неповній особа користується всіма можливостями, що і при частковій, а це 
    1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (мають невисоку вартість та повністю задовольняють її потреби)
    та 
    2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

    А також ще і :
    1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
    2) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
    3) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
    Неповнолітня особа (тобто до від 14 до18 років) вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

    Отже, перейдемо до вирішення :
    1. Скільки було вчинено договорів?
    Отже, якщо Світлана працювала під час літніх канікул офіційно, то 1й договір будет - трудовим (трудовий договір) (в задачі точно не визначено на яких умовах працювала Світлана, але будемо розглядати цей варіант при вирішенні задачі), який заключаю з працівников при працевлаштуванні на роботу. 2й - Договір купівлі-продажу сережок - по свої суті, звичайна купівля товару є публічним-договором, тобто  Публічний договір – це договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Чи могла Світлана купити товар самостійно? Так і з повною і неповною дієздатністю. За неповною ми вже зазначали, що особа може 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, а гроші на сережки Світлана заробила під час літніх канікул.
    3й - буде договір дарування заключений в усній формі на передачу від бабусі 2 тис. грн Світлані.
    4й це договір купівлі- продажу, за яким Світлана продала сережки своїй подрузі.
    Відповідь - 4 договори (трудовий, дарування та два купівлі-продажу).

    2. На вчинення яких дій достатньо обсягу цивільної дієздатності Світлани, а на здійснення яких їй потрібна згода батьків?
    Розберемо кожен договір окремо :
    1й Трудовий договір - особа може укладати самостійно трудовий договір при досягненні 16 років, після чого особі може надаватись повна дієздатність, яка зберігається навіть у разі його припинення. Світлані 17 років, отже вона могла самостійно його укладати без згоди батьків.
    2й Договір купівлі-продажу - не потрібна згода, гроші Світлана сама заробила і ними розпоряджаеться.
    3й Договір дарування - односторонній договір за яким особа, яка розпоряджається майном (на правах власності) безоплатно передає на користь іншої особи у право власності безоплатно своє майно. Світлана не укладала, а тільки отримувала кошти від бабусі, а також на цей момент мала повну дієздатність (у зв'язку з заключенням трудового договору), а отже могла заключати такий договір без згоди батьків.
    4й Договір купівлі-продажу - Ми домовилися, що оскільки Світлана працювала літом за трудовим договором, то вона має право на укладання будь-яких правочинів, в тому числі і продавати своїй подрузі сережки.

    3. Суд не задовольнить бажання батьків, оскільки всі правочини були здійснені правомірно.

    4. Це питання вже на Ваш розсуд. :)



Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы добавить ответ или свой вопрос на сайт


Другие вопросы
Шалаш
Другие предметы - 1 год назад

Пытался написать сочинение по егэ по русскому не могу понять как,написать хотелось бы пример увидеть по этому тексту. (1)в солнечный день я приехал в старинный посёлок гусь-железный полюбоваться на озеро, искупаться, поплавать в нём. (2)доехал до речки, поднялся на бугор, глянул и... (3)о ужас! (4)нет озера. (5)по широкой впадине, окаймлённой дальней опушкой бывшего прибрежного леса, текла, извиваясь, узкая, местами пересыхающая речушка. (6)и старинной плотины, высокой, кирпичной, с чугунными шлюзами, в тёмных казематах которой, по преданию, разбойная братия чеканила фальшивые деньги, тоже не было. (7)шлюзы, регулировавшие сток, убрали, засыпали – и затянуло озеро тиной да ряской. (8)на месте этом проходила теперь обыкновенная дорожная насыпь; дорога делала крутой поворот, огибала белый двухэтажный барский дом, похожий на длинную казарму, заломанный чахлый парк и снова вырывалась на простор. (9)главный врач детского санатория, размещённого в барском доме, показал мне давние фотографии этого исчезнувшего озера, высокой кирпичной плотины, торговых рядов с доисторическими портиками, он водил по внутренним покоям огромного дома, заново перегороженного, приспособленного для иных надобностей. (10)переделка и ремонт когда-то выполнены были наспех: половицы скрипят и хлябают под ногами, двери перекошены, в оконные рамы задувает свежий ветерок. – (11)сохранилась хоть одна комната от давнего времени? – спросил я. – (12)с полами, дверями и окнами? – (13)полы, двери и прочее – всё порастащили. (14)а вот стены и потолок сохранились в одном месте. (15)идёмте, покажу. (16)он ввёл меня в зал, кажется, в теперешнюю столовую, с белыми строгими пилястрами, с лепным потолком. – (17)полы здесь были, говорят, из наборного паркета, двери из орехового дерева с бронзовой инкрустацией, люстра позолоченная висела. – (18)жалко, – говорю, – что не сохранилось всё это. – (19)о чём жалеть? (20)архитектурной ценности этот дом не имеет, – сказал доктор. (21)я взглянул на него с удивлением. (22)не шутит ли? (23)нет, смотрит прямо в глаза, даже с каким-то вызовом. (24)задиристый хохолок на лысеющем лбу топорщится, как петушиный гребешок. – (25)как не имеет ценности? – говорю. – (26)это ж дом! (27)большой, крепкий, красивый, полный когда-то дорогого убранства. – (28)барские покои, и больше ничего. (29)таких в россии тысячи. – (30)так ведь и народу нашему пригодились бы такие покои. – (31)людям нашим нужны другие ценности. (32)вы ещё храм пожалейте. (33)теперь это модно. – (34)а что, не жаль храма? – (35)и храм цены не имеет. (36)архитектура путаная. (37)специалисты приезжали, говорят – эклектика. (38)потом, правда, всё-таки восстановили храм этот. – (39)и парка не жаль? – (40)парк – природа, и больше ничего. (41)в одном месте убавилось, в другом прибавилось. (42)в любую минуту его насадить можно. (43)мы стояли возле окна, внизу под нами раскинулся обширный посёлок. – (44)смотрите, – говорю, – сколько домов. (45)приличные дома, большинство новых. – (46)здесь живёт в основном торговый люд, кто чем торгует, работы хватает. – (47)вот и хорошо, – говорю. – (48)увеличился посёлок за полвека? – (49)увеличился. – (50)а теперь подумайте вот о чём: раньше, ну хоть ещё в тридцатые годы, здесь меньше жило народу, но успевали не только свои рабочие дела делать. (51)ещё и плотину чинили, озеро в берегах держали и парк обихаживали. (52)а теперь что ж, времени на это не хватает или желания нет? – (53)а это, – говорит, – знакомый мотив. (54)это всё ваше писательское ворчание. (55)что озеро спустили – это вы заметили. (56)что над каждой крышей телевизионная тарелка поставлена – этого вы не замечаете. (57)спорить с ним трудно, почти невозможно: доводы ваши он не слушает, только глаза навострит, тряхнёт головой и чешет без запинки, как будто доклад читает… – (58)есть писатели-патриоты. (59)их книги читают, фильмы по книжкам их смотрят наравне с футболом и хоккеем, потому что яркие, незабываемые образы. (60)а есть писатели-ворчуны, которые всем недовольны. (61)и всё им что-то надо. (62)вот одного такого лечили, а он нас же, медиков, опозорил в своём последнем сочинении. (63)за что, спрашивается? (64)да, не раз вспомянешь в дальней дороге бессмертного писателя земли русской николая васильевича гоголя: «россия такая уж страна – стоит высмеять одного околоточного надзирателя, как вся полиция обидится».