60 баллов!
Основные этапы развития архитектуры 1910 – 2000-е в России (модерн, неоклассический стиль, сталинский ампир, архитектурный авангард XX в.).
Как можно более кратко, с работами!

В історії архітектури розрізняють «стару», «нову» і «сучасну архітектуру». «Стара» архітектура являє собою архітектуру епохи рабовласницького ладу й феодалізму. У рабовласницьку епоху виникли архітектурні стилі древнього світу (Древній Єгипет, Древня Греція й Древній Рим). В епоху феодалізму розрізняють архітектуру середньовіччя й нового часу. У середньовічній архітектурі одержали розвиток візантійський, романський і готичний стилі. Архітектура нового часу створила свої архітектурні стилі: Ренесанс (Відродження), бароко, рококо. Архітектурний класицизм увінчався стилем ампір.

У кожну епоху з'являлися будинки й споруди, у яких характерний для неї стиль проявлявся особливо яскраво. Такий будинок ставав пам'ятником архітектури певного стилю.

Рекреаційна архітектура знайшла своє вираження в тріаді: праця - відпочинок - перебування, проголошеної французьким архітектором Ле Корбюз'є. Нерозривність цих функцій відбилася у взаємопроникненні архітектурних середовищ відпочинку, праці й побуту.

Еволюція «старого» архітектурного середовища відпочинку

Розвиток архітектурного середовища відпочинку на різних історичних етапах визначався рекреаційними потребами людини. Рекреаційні потреби людини приймали різні форми протягом всієї історії розвитку людства.

Первинним середовищем відпочинку було житло; суспільні будинки й споруди формувалися залежно від розвитку громадського життя людей. Місто, пригород, регіон, країна, світ визначали просторове середовище відпочинку людства.

Архітектурне середовище відпочинку древнього світу

Архітектурне середовище відпочинку древнього світу - епоха зародження зодчества Древнього Єгипту, Древньої Греції й Древнього Рима. Архітектура древнього світу сформувала уявлення про основні тини споруд - від рядових житлових будинків до монументальних суспільних споруд і комплексів; створила художньо-конструктивну систему ордерів, визначила декоративність архітектурних витворів; заклала основу містобудування.

Архітектура відпочинку Древнього Єгипту. Існуючі в древньому світі соціальні відносини визначали філософію, мистецтво, архітектуру й характер відпочинку. Архітектура Древнього Єгипту виражала існуючу ідеологію єгипетської релігії, влади фараонів і жрецтва. Єгипетське суспільство розглядало земне життя тимчасовим існуванням, на відміну від загробного світу, тому культова архітектура створювалося з більш міцного матеріалу, ніж житлові будинки й палаци. Потреба у відпочинку знаходила вираження в організації комфортних умов при плануванні палаців і житлових будинків: наявність внутрішніх двориків, оточених галереями, що захищали від сонця. У палацах були й двори-сади. Житлові будинки включали велику кількість кімнат, побутових приміщень. Навколо житлових будинків розташовувалися господарські будівлі, невеликі штучні водойми, від яких вели доріжки до саду й альтанок.

У Древньому Єгипті з'явилися й перші меблі для відпочинку (стільці, лави, ліжка), що мало змінилося з тих пір.

Єгипетська архітектура вплинула на розвиток світової архітектури ідеями ансамблю й комплексного рішення.