НУЖЕН КРАТКОЕ СОДЕРЖАНИЕ СКАЗКИ ПОТЕРЧАТА НА УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ. СРОЧНО

Дячиха Євпраксія поралася біля печі. Вона гнівалася, що дяк Оверко десь затримався й вечеря вже перестояла. Підкинула до печі дрова й задрімала. 

Чекав на господаря й Домовик, який любив веселого та говіркого дяка. 

Дяк Оверко пішов ще вдосвіта до сусіднього села на храмове свята й досі не повернувся, хоча вже смеркало. 

Домовик виплигнув на хату, обдивився, чи все в порядку в господарстві — корови замкнуті в хліві, собака Бровко на місці — й пішов швиденько з двору шукати дяка. 

А дяк Оверко, добре наївшись та напившись на святі, виходив цей час із сусіднього села. Дорога йшла через болото. 

П'яненького дяка помітила левадна Хуха й вирішила попередити Потерчат, щоб ті засвітили свої каганці і вказали мандрівцю справжній шлях. 

Щоб було веселіше, дяк Оверко наспівував церковних пісеньок. Раптом побачив перед собою маленькі зелені вогники й вирішив, що то його манить нечиста сила. Він злякався, метнувся в інший бік і потрапив у багновисько. Як Дитинчата-Потерчата із синіми чубчиками на голівках не співали йому, не вказували шлях, він не розумів, бо голоси в Потерчат слабенькі, нагадують шелест очерету.

Постоявши довгенько, дяк вирішив іти далі, але заблукав і постів сторч у болото. 

Його крик "рятуйте!" почув Домовик, підбіг до нього, перетворився на стару вербу й простягнув гілку. Дяк ухопився за неї й вибрався з трясовини. Домовик прошептав дякові на вухо: "Іди тепер, Оверку, просто й нічого не бійся", але так, ніби це він сам собі так намислив. 

Швидко дістався дяк додому, — але в такому вигляді, що Домовик не втримався від реготу, який нагадував тріщання меблів. 

Дячиха аж злякалася, почала кричати, лаяти чоловіка, навіть віника вхопила. 

Дяк Оверко почав розказувати, як його водила нечиста сила по болоті. Але дячиха не дала йому скінчити й сказала, що то водила його не "нечиста сила", а горілка. Домовик подумки похвалив господиню за розумні слова й тихцем забрав у неї з рук віника. 

Дяк Оверко, умившись та перевдягнувшись, ще довго розповідав дячисі про свої пригоди, про те, як урятувався він щирими молитвами. 



Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) 

Часто люди, роблячи не зовсім хороші вчинки, посилаються на те, що їх підманула "нечиста сила". Письменник В. Королів-Старий вирішив змінити таку думку й показати Домовиків, Відьом, Потерчат, Хух, які допомагають людям. А відповідальність за свою нерозважливість людина має покласти на саму себе. 

Дячиха Євпраксія поралася біля печі. Вона гнівалася, що дяк Оверко десь затримався й вечеря вже перестояла. Підкинула до печі дрова й задрімала. 

Чекав на господаря й Домовик, який любив веселого та говіркого дяка. 

Дяк Оверко пішов ще вдосвіта до сусіднього села на храмове свята й досі не повернувся, хоча вже смеркало. 

Домовик виплигнув на хату, обдивився, чи все в порядку в господарстві — корови замкнуті в хліві, собака Бровко на місці — й пішов швиденько з двору шукати дяка. 

А дяк Оверко, добре наївшись та напившись на святі, виходив цей час із сусіднього села. Дорога йшла через болото. 

П'яненького дяка помітила левадна Хуха й вирішила попередити Потерчат, щоб ті засвітили свої каганці і вказали мандрівцю справжній шлях. 

Щоб було веселіше, дяк Оверко наспівував церковних пісеньок. Раптом побачив перед собою маленькі зелені вогники й вирішив, що то його манить нечиста сила. Він злякався, метнувся в інший бік і потрапив у багновисько. Як Дитинчата-Потерчата із синіми чубчиками на голівках не співали йому, не вказували шлях, він не розумів, бо голоси в Потерчат слабенькі, нагадують шелест очерету.

Постоявши довгенько, дяк вирішив іти далі, але заблукав і постів сторч у болото. 

Його крик "рятуйте!" почув Домовик, підбіг до нього, перетворився на стару вербу й простягнув гілку. Дяк ухопився за неї й вибрався з трясовини. Домовик прошептав дякові на вухо: "Іди тепер, Оверку, просто й нічого не бійся", але так, ніби це він сам собі так намислив. 

Швидко дістався дяк додому, — але в такому вигляді, що Домовик не втримався від реготу, який нагадував тріщання меблів. 

Дячиха аж злякалася, почала кричати, лаяти чоловіка, навіть віника вхопила. 

Дяк Оверко почав розказувати, як його водила нечиста сила по болоті. Але дячиха не дала йому скінчити й сказала, що то водила його не "нечиста сила", а горілка. Домовик подумки похвалив господиню за розумні слова й тихцем забрав у неї з рук віника. 

Дяк Оверко, умившись та перевдягнувшись, ще довго розповідав дячисі про свої пригоди, про те, як урятувався він щирими молитвами. 



Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) 

Часто люди, роблячи не зовсім хороші вчинки, посилаються на те, що їх підманула "нечиста сила". Письменник В. Королів-Старий вирішив змінити таку думку й показати Домовиків, Відьом, Потерчат, Хух, які допомагають людям. А відповідальність за свою нерозважливість людина має покласти на саму себе.