Образ Панни у творі "Момент"

Опис зовнішності«Сама настояща, городська панна, в гар­неньких черевиках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на колі­нах» Очі«А очі, як у зляканої лані, променисті, Чисті, великі». «Очі горіли напруженням і були великі, Прекрасні» Сміх«Ах, якби ви знали, який сміх у неї був! А сміх є дзеркало душі» Манери поведінки«Галантно повела вона рукою круг себе» «Вона вийняла з-під свитки хусточку і по­чала витирати мій лоб із серйозним і за­клопотаним поглядом» Зовнішність в екстре­мальних ситуаціях«Панна, з повислими на ній соломинками, з великими очима, із суворо застиглою по­статтю, здавалась якоюсь фантастичною феєю». «Волосся висмикнулось з-під хустки й ди­кими, серпосхожими пасмами обіймали лице. Свитка незграбно висіла на плечах і тягнула їх донизу». «З висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним, на­пруженим, диким». «Очі горіли їй, лице дрижало великим, безумним щастям побіди, побіди життя». Риси характеру«Убити себе зумію». «А знаєте, мені чогось зовсім не страшно… Цікаво тільки дуже». «—… Ви надзвичайно гарні зараз. — Я не знаю, що треба сказати на це» Вчинки«Стражники трусять уже товаришів… Якусь панночку шукають». Погляди на життя«…А ім’я — пошлість». «Як мене вб’ють,… напишіть так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмира­ють ті, що люблять життя». Більше ні­чого» «— Наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати». «А вона, ніби дивлячись собі в душу, обривисто-напружено говорила: — Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошліть… Саме найбільше щастя буде мі­зерним в порівнянні з цим. Значить зовсім не буде». «— Я буду носити вас в душі» Муся впевнена, що щастя – це сукупність коротеньких моментів. Людина все життя щасливою не може бути. Але не слід втрачати оптимізму й любові до життя.