Анализ твору: Тевэ Молочар

«Тев’є-молочник» – це повість Шолом-Алейхема. У повісті  є дев’ять своєрідних новел-монологів. Письменник писав іі протягом двадцяти років: перша новела вперше опублікована в 1894 р, а заключна вийшла у 1914 р.

Тев’є-молочник, або, як він називає себе в «листі» до автора (новела перша «Аз недостойний»), «пан Тевл, молочний єврей», – людина кінця XIX – початку XX століття. Життєрадісний, сильний, завзятий трудівник, який звик у поті чола заробляти хліб свій.

Уявлення Тев’є про життя глибоко патріархальні. Життя посилає йому одне випробування за іншим. Все нове вривається в його будинок через дочок, чиї погляди на життя рішуче відрізняються від поглядів батька. Дочки чинять інакше, ніж робили батьки і діди: поривають зі старим, йдуть назустріч новому. Вир нового життя часом просто незрозумілий, лякає. Тев’є, проте, знаходить в собі достатньо сил якщо не зрозуміти, то, принаймні, інстинктивно прийняти те, що відбувається на його очах.

«Тев’є-молочник» Шолом-Алейхема – повість соціальна, її образотворчий, художній ряд – трагікомічний. Трагікомізм, в свою чергу, виникає з особливостей сприйняття автором навколишньої дійсності, з специфіки його таланту.

Повість рясніє цитатами зі Святого Письма і молитов. В оригіналі ці цитати Тев’є вимовляє на івриті – мові Біблії, Талмуда – сам переводить їх на ідиш, навмисно «зміщуючи» прямий сенс, тлумачачи їх по-своєму. Кожна жарт, кожен «афоризм» Тев’є – це заперечення самої можливості того, що нещастя назавжди здатне стати володарем душі і долі нації.