profile

Опубликовано 6 лет назад по предмету История от vladsemru

 

 

 1)   У складі якої держави українські землі називалися «східні креси»?
А     Польщі
Б     Чехо-Cловаччини
В     Румунії
Г     Угорщини

 

 

2)   Інтегральний націоналізм став основою ідеології та діяльності:
А     Комуністичної партії Західної України (КПЗУ)  
Б     Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО)
В     Організації українських націоналістів (ОУН )
Г     Української соціал-демократичної партії (УСДП)

 

 

3)   Із позицій територіального патріотизму та українського монар-
хізму в міжвоєнний період виступав:
А    Д. Донцов
Б     В. Липинський 
В     Є. Коновалець
Г     Д. Левицький 

 

 

 4)    Що стало причиною зникнення радянофільських поглядів лідерів українських політичних партій на західноукраїнських землях?
А    Голодомор 1932—1933 рр. та політичні репресії в УСРР
Б    початок колективізації
В    початок індустріалізації
Г    підписання Пакту про ненапад між Польщею та СРСР

 

 

5)   Яка політична партія, що діяла на Західній Україні в 1930-х pp.,
використовувала терористичні методи боротьби?
А    Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)
Б    Українська соціалістично-радикальна партія (УСРП )
В    Організація українських націоналістів (ОУН )
Г    Українська національна партія (УНП )

 

 

6)  У 1920-ті рр. українські школи були ліквідовані на українських
землях у складі:
А    Польщі
Б    Чехо-Словаччини
В    Румунії
Г    СРСР 

 

 

7)   Які з наведених міжнародних мирних договорів визначали
подальшу долю українських земель?
1)    Версальський
2)    Сен-Жерменський
3)    Нейїський
4)     Тріанонський
5)    Лозаннський  
6)     Ризький 

 

 

8)  Установіть відповідність між партіями та їхніми програмовими цілями.
1    Українське національно- демократичне об’єднання
2    Радикальна   партія
3    Комуністична партія Західної України
4    Організація українських націоналістів
А    Під впливом здійснення непу та політики українізації в УСРР пропонувала
ідею возз’єднання західноукраїнських земель із радянською Україною
Б    Вважала найвищою цінністю інтереси нації, а своєю головною метою — здо-
буття незалежності України, для досягнення якої можливі будь-які методи
В    Орієнтація на здобуття Україною самостійності (не вдаючись, однак, до теро-
ристичних методів боротьби) і майбутній демократичний розвиток української
держави
Г    Поєднання соціалістичних ідей із національними
інтересами, прагнення поєднати ідеї демократичного соціалізму з перспективою відродження України
Д    Повне заперечення існування незалежності України, відстоювання автоном-
них прав у складі Польщі 

 

 

 9)  Установіть послідовність подій.
А   Створення Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО)
Б   Створення Української військової організації (УВО)
В    Створення Організації українських націоналістів (ОУН )
Г    Перетворення Комуністичної партії Східної Галичини (КПСГ) на Комуністичну партію Західної України (КПЗУ)

 

10)  Чому Карпатська Україна в боротьбі за незалежність намагалася спертися на Німеччину? Обґрунтуйте свою відповідь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Ответ
    Ответ дан IgorUkraine

    1) А     Польщі

    2)В     Організації українських націоналістів (ОУН )

    3)Б     В. Липинський

    4)А    Голодомор 1932—1933 рр. та політичні репресії в УСРР

    5)В    Організація українських націоналістів (ОУН )

    6)А    Польщі

    7)1,4,5

    8)1 - В

    2 - Г

    3 - А

    4 - Б

    9)Б, А, Г, В

    10)За Мюнхенською угодою 30 вересня 1938 року Су­детська область Чехословаччини без її згоди була передана Німеччині. Скорис­тавшись сприятливою ситуацією, чехи та закарпатські українці стали домагатися отримання автономії для своїх народів.

    22 листопада 1938 року Чехословацька Республіка ухвалила закон про Кон­ституцію Карпатської України. Уряд розгорнув роботу з підготовки виборів до Сейму Карпатської України. Проте останнє слово в розв’язанні проблеми Закар­паття належало Німеччині, на підтримку якої розраховували карпатські українці.

    З проголошенням автономії Карпатської України українська карта в руках Гітлера стає справжнім козирем. Він використовує її як засіб тиску і шантажу у відносинах як з потенційними противниками, так і майбутніми союзниками. Угорська влада неодноразово зверталася до Гітлера, претендуючи на Закарпаття. Однак спочатку пропозиції були марними. Нарешті 2 листопада 1938 року за рі­шенням Віденського арбітражу Карпатська Україна мала поступитися Угорщині Ужгородом, Береговим, Мукачевим та прилеглими до них районами, де мешкало 1 млн. 100 тис. людей. Столицею Карпатської України став Хуст. Гітлер прагнув перетворити Угорщину на свого сателіта, тож передача частини Закарпатської України була своєрідним авансом майбутньому союзникові Німеччини. Досвід короткого існування української державності в Закарпатті став першим свідченням того, що спроба вибороти українську незалежність за допомогою нацистської Німеччини є безперспективною справою.

Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы добавить ответ или свой вопрос на сайт


Другие вопросы
Елена Колиух
Геометрия - 11 месяцев назад
Шалаш
Другие предметы - 1 год назад

Пытался написать сочинение по егэ по русскому не могу понять как,написать хотелось бы пример увидеть по этому тексту. (1)в солнечный день я приехал в старинный посёлок гусь-железный полюбоваться на озеро, искупаться, поплавать в нём. (2)доехал до речки, поднялся на бугор, глянул и... (3)о ужас! (4)нет озера. (5)по широкой впадине, окаймлённой дальней опушкой бывшего прибрежного леса, текла, извиваясь, узкая, местами пересыхающая речушка. (6)и старинной плотины, высокой, кирпичной, с чугунными шлюзами, в тёмных казематах которой, по преданию, разбойная братия чеканила фальшивые деньги, тоже не было. (7)шлюзы, регулировавшие сток, убрали, засыпали – и затянуло озеро тиной да ряской. (8)на месте этом проходила теперь обыкновенная дорожная насыпь; дорога делала крутой поворот, огибала белый двухэтажный барский дом, похожий на длинную казарму, заломанный чахлый парк и снова вырывалась на простор. (9)главный врач детского санатория, размещённого в барском доме, показал мне давние фотографии этого исчезнувшего озера, высокой кирпичной плотины, торговых рядов с доисторическими портиками, он водил по внутренним покоям огромного дома, заново перегороженного, приспособленного для иных надобностей. (10)переделка и ремонт когда-то выполнены были наспех: половицы скрипят и хлябают под ногами, двери перекошены, в оконные рамы задувает свежий ветерок. – (11)сохранилась хоть одна комната от давнего времени? – спросил я. – (12)с полами, дверями и окнами? – (13)полы, двери и прочее – всё порастащили. (14)а вот стены и потолок сохранились в одном месте. (15)идёмте, покажу. (16)он ввёл меня в зал, кажется, в теперешнюю столовую, с белыми строгими пилястрами, с лепным потолком. – (17)полы здесь были, говорят, из наборного паркета, двери из орехового дерева с бронзовой инкрустацией, люстра позолоченная висела. – (18)жалко, – говорю, – что не сохранилось всё это. – (19)о чём жалеть? (20)архитектурной ценности этот дом не имеет, – сказал доктор. (21)я взглянул на него с удивлением. (22)не шутит ли? (23)нет, смотрит прямо в глаза, даже с каким-то вызовом. (24)задиристый хохолок на лысеющем лбу топорщится, как петушиный гребешок. – (25)как не имеет ценности? – говорю. – (26)это ж дом! (27)большой, крепкий, красивый, полный когда-то дорогого убранства. – (28)барские покои, и больше ничего. (29)таких в россии тысячи. – (30)так ведь и народу нашему пригодились бы такие покои. – (31)людям нашим нужны другие ценности. (32)вы ещё храм пожалейте. (33)теперь это модно. – (34)а что, не жаль храма? – (35)и храм цены не имеет. (36)архитектура путаная. (37)специалисты приезжали, говорят – эклектика. (38)потом, правда, всё-таки восстановили храм этот. – (39)и парка не жаль? – (40)парк – природа, и больше ничего. (41)в одном месте убавилось, в другом прибавилось. (42)в любую минуту его насадить можно. (43)мы стояли возле окна, внизу под нами раскинулся обширный посёлок. – (44)смотрите, – говорю, – сколько домов. (45)приличные дома, большинство новых. – (46)здесь живёт в основном торговый люд, кто чем торгует, работы хватает. – (47)вот и хорошо, – говорю. – (48)увеличился посёлок за полвека? – (49)увеличился. – (50)а теперь подумайте вот о чём: раньше, ну хоть ещё в тридцатые годы, здесь меньше жило народу, но успевали не только свои рабочие дела делать. (51)ещё и плотину чинили, озеро в берегах держали и парк обихаживали. (52)а теперь что ж, времени на это не хватает или желания нет? – (53)а это, – говорит, – знакомый мотив. (54)это всё ваше писательское ворчание. (55)что озеро спустили – это вы заметили. (56)что над каждой крышей телевизионная тарелка поставлена – этого вы не замечаете. (57)спорить с ним трудно, почти невозможно: доводы ваши он не слушает, только глаза навострит, тряхнёт головой и чешет без запинки, как будто доклад читает… – (58)есть писатели-патриоты. (59)их книги читают, фильмы по книжкам их смотрят наравне с футболом и хоккеем, потому что яркие, незабываемые образы. (60)а есть писатели-ворчуны, которые всем недовольны. (61)и всё им что-то надо. (62)вот одного такого лечили, а он нас же, медиков, опозорил в своём последнем сочинении. (63)за что, спрашивается? (64)да, не раз вспомянешь в дальней дороге бессмертного писателя земли русской николая васильевича гоголя: «россия такая уж страна – стоит высмеять одного околоточного надзирателя, как вся полиция обидится».