profile

Опубликовано 6 лет назад по предмету История от 12e34r56t

що значить рука яка тримала перо зітліла проте написане живе вічно

  1. Ответ
    Ответ дан Finchik1Play
    Пригадайте, який матеріал для письма використовували в давнину. Як книга розповідає про час свого створення?

    Відтоді, як людина винайшла письмо, книга стала найкращим способом передання накопичених знань. Таке звичне для нас слово «книга» має давнє походження й означає «те, що пов’язане, скріплене разом». Така назва походить відколи книги існували у вигляді сувоїв папірусу чи пергаменту, іноді завдовжки декілька метрів. Книга завжди поєднує думки, ідеї, погляди її автора з майстерністю художника, друкаря, які створюють її зовнішній вигляд. Тому через зміст книги і через спосіб її виготовлення можна вивчати минуле життя людства у певні історичні періоди.

    Упродовж століть книги переписували від руки, зазвичай у монастирях і храмах. Тривала ця копітка праця місяцями, і навіть роками. Книги переплітали в міцні оправи з металевими замками, оздоблювали золотом і сріблом, коштовним камінням і перлами. Тому ціна таких книг була дуже високою: одну книгу можна було обміняти на табун коней або стадо корів.

    Київська Русь залишила нам у спадок багато рукописних пам’яток, які є частиною світової культурної спадщини. Насамперед, це тексти Євангелій.

    Київські князі всіляко підтримували створення книг. Так, за наказом сина Ярослава Мудрого — Святослава — в XI столітті було упорядковано «Ізборник», у якому містилися релігійні тексти, настанови для князів і портрет сім’ї самого Святослава. «Ізборник» є важливим історичним джерелом, адже з нього ми можемо дізнатися, якими були уявлення русичів про правителя, природу і світ. На думку давніх мудреців, князь мав підтримувати школи та церкви, творити благочинні справи, здійснювати справедливий суд над своїми підданими. Щодо портрету, то він показує нам, яким був Святослав, його дружина та сини.

    Окремим видом рукописних книг були літописи, на кшталт «Повісті минулих літ», «Київського літопису».

    Що вказує на те, що книги є історичними пам’ятками та витворами мистецтва?



    Справжньою окрасою книг стали мініатюри — невеликі за обсягом художні твори в рукописах, книгах, на полотні тощо. Мініатюри відображають біблійні сюжети або сцени з життя людей. Завдяки мініатюрам можна побачити архітектурні споруди, одяг та зброю, речі домашнього вжитку народів, які їх створили.



    Чому Остромирове Євангеліє є видатною пам’яткою України

    Які події зображено? Що можна дізнатися про життя мешканців Київської Русі з книжкових мініатюр XV—XVI століть?

    Ознайомтеся з текстом та ілюстраціями. Розкажіть, чому Остро-мирове Євангеліє вважають дивовижним поєднанням слова та образотворчого мистецтва.

    Серед великої кількості середньовічних рукописних книг справжнім шедевром культури Київської Русі є Остромйрове Євангеліє.

    Євангеліє було створено в 1056-1057 роках на замовлення новгородського посадника Остромира. Онук билинного Добрині був вправним правителем і хоробрим воїном. Він запросив монаха Григорія, прекрасного художника і талановитого майстра, аби той переписав та проілюстрував Євангеліє.

    Остромйрове Євангеліє — доволі велика книга, що має 294 пергаментні аркуші, яскраво ілюстровані орнаментом. Текст написано надзвичайно красивим почерком у дві колонки. Букви не були пов’язані між собою, а слова не відділялися одне від одного. Кожну літеру виписано з особливою ретельністю. Окремі рядки написані розчиненим золотом. Зрозуміло, що замовити таку книгу могла тільки заможна людина.

    Євангеліє містить дивовижні мініатюри, що зображують євангелістів Іоанна, Луку та Марка. Святі показані за роботою, поруч з ними — писемне приладдя, книги, сувої, адже вони поширювали Слово Боже серед людей. Недарма саме в Остромировому Євангелії вперше зустрічається слово «книга».

    Кожен розділ тексту починається з ініціала — яскраво оздо-бленної великої літери. Учені полічили, що велика літера «В» зустрічається у тексті 135 раз — і жодної однакової!

    Знайдіть у зображеннях підтвердження тексту про євангелістів та їхню роботу. Зверніть увагу на оформлення та кольори, які використав художник, складові орнаменту.



    Життя книг непередбачуване. Чимало прекрасних творів людства не дійшло до нас, деякі — частково, уривками. На щастя, Ост-ромирове Євангеліє, якому вже майже 1000 років, чудово збереглося. За красою й оригінальністю орнаментів і мініатюр Остромйрове Євангеліє входить до збірки найкращих творів світового мистецтва.

    Як Іван Федоров започаткував книгодрукування в Україні

    Складіть план розповіді про життя і діяльність Івана Федорова і перекажіть текст за планом.

    дешевим і масовим, що прискорило розвиток освіти, науки і культури.

Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы добавить ответ или свой вопрос на сайт


Другие вопросы
Шалаш
Другие предметы - 1 год назад

Пытался написать сочинение по егэ по русскому не могу понять как,написать хотелось бы пример увидеть по этому тексту. (1)в солнечный день я приехал в старинный посёлок гусь-железный полюбоваться на озеро, искупаться, поплавать в нём. (2)доехал до речки, поднялся на бугор, глянул и... (3)о ужас! (4)нет озера. (5)по широкой впадине, окаймлённой дальней опушкой бывшего прибрежного леса, текла, извиваясь, узкая, местами пересыхающая речушка. (6)и старинной плотины, высокой, кирпичной, с чугунными шлюзами, в тёмных казематах которой, по преданию, разбойная братия чеканила фальшивые деньги, тоже не было. (7)шлюзы, регулировавшие сток, убрали, засыпали – и затянуло озеро тиной да ряской. (8)на месте этом проходила теперь обыкновенная дорожная насыпь; дорога делала крутой поворот, огибала белый двухэтажный барский дом, похожий на длинную казарму, заломанный чахлый парк и снова вырывалась на простор. (9)главный врач детского санатория, размещённого в барском доме, показал мне давние фотографии этого исчезнувшего озера, высокой кирпичной плотины, торговых рядов с доисторическими портиками, он водил по внутренним покоям огромного дома, заново перегороженного, приспособленного для иных надобностей. (10)переделка и ремонт когда-то выполнены были наспех: половицы скрипят и хлябают под ногами, двери перекошены, в оконные рамы задувает свежий ветерок. – (11)сохранилась хоть одна комната от давнего времени? – спросил я. – (12)с полами, дверями и окнами? – (13)полы, двери и прочее – всё порастащили. (14)а вот стены и потолок сохранились в одном месте. (15)идёмте, покажу. (16)он ввёл меня в зал, кажется, в теперешнюю столовую, с белыми строгими пилястрами, с лепным потолком. – (17)полы здесь были, говорят, из наборного паркета, двери из орехового дерева с бронзовой инкрустацией, люстра позолоченная висела. – (18)жалко, – говорю, – что не сохранилось всё это. – (19)о чём жалеть? (20)архитектурной ценности этот дом не имеет, – сказал доктор. (21)я взглянул на него с удивлением. (22)не шутит ли? (23)нет, смотрит прямо в глаза, даже с каким-то вызовом. (24)задиристый хохолок на лысеющем лбу топорщится, как петушиный гребешок. – (25)как не имеет ценности? – говорю. – (26)это ж дом! (27)большой, крепкий, красивый, полный когда-то дорогого убранства. – (28)барские покои, и больше ничего. (29)таких в россии тысячи. – (30)так ведь и народу нашему пригодились бы такие покои. – (31)людям нашим нужны другие ценности. (32)вы ещё храм пожалейте. (33)теперь это модно. – (34)а что, не жаль храма? – (35)и храм цены не имеет. (36)архитектура путаная. (37)специалисты приезжали, говорят – эклектика. (38)потом, правда, всё-таки восстановили храм этот. – (39)и парка не жаль? – (40)парк – природа, и больше ничего. (41)в одном месте убавилось, в другом прибавилось. (42)в любую минуту его насадить можно. (43)мы стояли возле окна, внизу под нами раскинулся обширный посёлок. – (44)смотрите, – говорю, – сколько домов. (45)приличные дома, большинство новых. – (46)здесь живёт в основном торговый люд, кто чем торгует, работы хватает. – (47)вот и хорошо, – говорю. – (48)увеличился посёлок за полвека? – (49)увеличился. – (50)а теперь подумайте вот о чём: раньше, ну хоть ещё в тридцатые годы, здесь меньше жило народу, но успевали не только свои рабочие дела делать. (51)ещё и плотину чинили, озеро в берегах держали и парк обихаживали. (52)а теперь что ж, времени на это не хватает или желания нет? – (53)а это, – говорит, – знакомый мотив. (54)это всё ваше писательское ворчание. (55)что озеро спустили – это вы заметили. (56)что над каждой крышей телевизионная тарелка поставлена – этого вы не замечаете. (57)спорить с ним трудно, почти невозможно: доводы ваши он не слушает, только глаза навострит, тряхнёт головой и чешет без запинки, как будто доклад читает… – (58)есть писатели-патриоты. (59)их книги читают, фильмы по книжкам их смотрят наравне с футболом и хоккеем, потому что яркие, незабываемые образы. (60)а есть писатели-ворчуны, которые всем недовольны. (61)и всё им что-то надо. (62)вот одного такого лечили, а он нас же, медиков, опозорил в своём последнем сочинении. (63)за что, спрашивается? (64)да, не раз вспомянешь в дальней дороге бессмертного писателя земли русской николая васильевича гоголя: «россия такая уж страна – стоит высмеять одного околоточного надзирателя, как вся полиция обидится».