profile

Опубликовано 5 лет назад по предмету География от nastyaR111

Взаемодiя атмосфери i свiт океану?

  1. Ответ
    Ответ дан Coralina13

    Світовий океан і атмосфера Землі нерозривно пов’язані між собою і являють собою єдину систему. Обмін енергією між океаном і атмосферою формує клімат на Землі і впливає на усі екосистемні процеси на планеті. 

    Океанічна циркуляція відбувається за рахунок вітрів на поверхні і відмінностей у щільності водних мас. В результаті з’являються течії, які переносять теплу чи холодну воду навколо Землі. Так, наприклад, Гольфстрім несе теплу воду тропіків до Північної Європи. Ця течія є поверхневою, але в океанах також відбувається перенесення теплої і холодної води з однієї глибини на іншу та на поверхню. 

    Ці процеси конвергенції та дивергенції є важливими для підтримки біологічного багатства океанів. З глибини піднімаються холодні, багаті поживними речовинами води, які необхідні для підтримки фауни і флори морів та океанів. 

    Це явище зазнає впливу домінуючих вітрів, зокрема на західному побережжі Південної Америки, де південні вітри зганяють тепліші води далі від берега, а з глибин вгору піднімаються холодні, багаті біогенними елементами води. Ці сприятливі умови забезпечують існування великої кількості риби та інших морських і океанічних організмів.  

    Проте приблизно один раз в чотири роки необхідні вітри не з’являються, що порушує увесь процес. Припиняється постачання незамінних поживних речовин з глибин, що призводить до різкого зменшення кількості морських організмів, а отже, і до величезних збитків для рибальства. Це явище, відоме під назвою Ель-Ніньо, може тривати кілька місяців. Інколи його пов’язують з глобальними змінами кліматичних умов. 

    Світовий океан є складною системою. Інколи кажуть, що людина значно більше знає про космос, ніж про те, що відбувається в глибинах океану. Глибоководні процеси зумовлені різними чинниками, такими, як солоність, температура, місячна гравітація(яка є причиною припливів). Кожен з цих чинників, а також їх порушення чи зміни зумовлюють суттєві наслідки як в локальному, так і в глобальному масштабі. 

    Наприклад, вважають, що унаслідок глобального потепління відбудеться танення льоду в полярних областях, яке призведе до підвищення рівня Світового океану. Це може стати причиною повеней і зумовить необхідність вкладення величезних коштів у будівництво захисних споруд. Існує ризик повного затоплення деяких острівних держав, які можуть стати сучасною Атлантидою. 

    Ель-Ніньо та Ля-Ніньо 

    Переконливим доказом взаємодії океанів та атмосфери на погодні умови і клімат є два аномальних явища у Тихому океані — «Ель-Ніньо» та «Ла-Ніньо» — широко відомі як Південне Коливання Ель-Ніньо, або ПКЕН. 

    Ель-Ніньо — явище, яке зазвичай можна спостерігати поблизу берегів Південної Америки, а Ла-Ніньо — Філіппін. Феномени Ель-Ніньо та Ла-Ніньо, характерні для Тихого океану, — важливі температурні флуктуації поверхневих вод у тропіках Тихого океану. Назва «Ель-Ніньо» походить від іспанського слова «хлопчик» («немовля Христос), оскільки вперше було помічено під час Різдва), у той час як «Ла-Ніньо» означає «дівчинка». Вплив цих двох явищ на кліматичні умови південної півкулі та в усьому світі взагалі є значним. 

    ПКЕН — елемент глобальної системи об’єднаних океанічно-атмосферних коливань. Оскільки коливання та їх вплив відзначають у світовому масштабі та пов’язують з екстремальними погодними умовами, які в різних частинах світу спричиняють повені або посухи, прогнозування їх виникнення (приблизно кожні три-вісім років) є дуже цікавим для метеорологів та навіть для страховиків. Цікаво, що глобальна температура є вищою за норму у рік прояву Ель-Ніньо. У свою чергу, Ла-Ніньо головним чином здійснює протилежний ефект.  

Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы добавить ответ или свой вопрос на сайт


Другие вопросы
Елена Колиух
Геометрия - 8 месяцев назад
Шалаш
Другие предметы - 8 месяцев назад

Пытался написать сочинение по егэ по русскому не могу понять как,написать хотелось бы пример увидеть по этому тексту. (1)в солнечный день я приехал в старинный посёлок гусь-железный полюбоваться на озеро, искупаться, поплавать в нём. (2)доехал до речки, поднялся на бугор, глянул и... (3)о ужас! (4)нет озера. (5)по широкой впадине, окаймлённой дальней опушкой бывшего прибрежного леса, текла, извиваясь, узкая, местами пересыхающая речушка. (6)и старинной плотины, высокой, кирпичной, с чугунными шлюзами, в тёмных казематах которой, по преданию, разбойная братия чеканила фальшивые деньги, тоже не было. (7)шлюзы, регулировавшие сток, убрали, засыпали – и затянуло озеро тиной да ряской. (8)на месте этом проходила теперь обыкновенная дорожная насыпь; дорога делала крутой поворот, огибала белый двухэтажный барский дом, похожий на длинную казарму, заломанный чахлый парк и снова вырывалась на простор. (9)главный врач детского санатория, размещённого в барском доме, показал мне давние фотографии этого исчезнувшего озера, высокой кирпичной плотины, торговых рядов с доисторическими портиками, он водил по внутренним покоям огромного дома, заново перегороженного, приспособленного для иных надобностей. (10)переделка и ремонт когда-то выполнены были наспех: половицы скрипят и хлябают под ногами, двери перекошены, в оконные рамы задувает свежий ветерок. – (11)сохранилась хоть одна комната от давнего времени? – спросил я. – (12)с полами, дверями и окнами? – (13)полы, двери и прочее – всё порастащили. (14)а вот стены и потолок сохранились в одном месте. (15)идёмте, покажу. (16)он ввёл меня в зал, кажется, в теперешнюю столовую, с белыми строгими пилястрами, с лепным потолком. – (17)полы здесь были, говорят, из наборного паркета, двери из орехового дерева с бронзовой инкрустацией, люстра позолоченная висела. – (18)жалко, – говорю, – что не сохранилось всё это. – (19)о чём жалеть? (20)архитектурной ценности этот дом не имеет, – сказал доктор. (21)я взглянул на него с удивлением. (22)не шутит ли? (23)нет, смотрит прямо в глаза, даже с каким-то вызовом. (24)задиристый хохолок на лысеющем лбу топорщится, как петушиный гребешок. – (25)как не имеет ценности? – говорю. – (26)это ж дом! (27)большой, крепкий, красивый, полный когда-то дорогого убранства. – (28)барские покои, и больше ничего. (29)таких в россии тысячи. – (30)так ведь и народу нашему пригодились бы такие покои. – (31)людям нашим нужны другие ценности. (32)вы ещё храм пожалейте. (33)теперь это модно. – (34)а что, не жаль храма? – (35)и храм цены не имеет. (36)архитектура путаная. (37)специалисты приезжали, говорят – эклектика. (38)потом, правда, всё-таки восстановили храм этот. – (39)и парка не жаль? – (40)парк – природа, и больше ничего. (41)в одном месте убавилось, в другом прибавилось. (42)в любую минуту его насадить можно. (43)мы стояли возле окна, внизу под нами раскинулся обширный посёлок. – (44)смотрите, – говорю, – сколько домов. (45)приличные дома, большинство новых. – (46)здесь живёт в основном торговый люд, кто чем торгует, работы хватает. – (47)вот и хорошо, – говорю. – (48)увеличился посёлок за полвека? – (49)увеличился. – (50)а теперь подумайте вот о чём: раньше, ну хоть ещё в тридцатые годы, здесь меньше жило народу, но успевали не только свои рабочие дела делать. (51)ещё и плотину чинили, озеро в берегах держали и парк обихаживали. (52)а теперь что ж, времени на это не хватает или желания нет? – (53)а это, – говорит, – знакомый мотив. (54)это всё ваше писательское ворчание. (55)что озеро спустили – это вы заметили. (56)что над каждой крышей телевизионная тарелка поставлена – этого вы не замечаете. (57)спорить с ним трудно, почти невозможно: доводы ваши он не слушает, только глаза навострит, тряхнёт головой и чешет без запинки, как будто доклад читает… – (58)есть писатели-патриоты. (59)их книги читают, фильмы по книжкам их смотрят наравне с футболом и хоккеем, потому что яркие, незабываемые образы. (60)а есть писатели-ворчуны, которые всем недовольны. (61)и всё им что-то надо. (62)вот одного такого лечили, а он нас же, медиков, опозорил в своём последнем сочинении. (63)за что, спрашивается? (64)да, не раз вспомянешь в дальней дороге бессмертного писателя земли русской николая васильевича гоголя: «россия такая уж страна – стоит высмеять одного околоточного надзирателя, как вся полиция обидится».