profile

Опубликовано 6 лет назад по предмету Английский язык от margo18082005

Твір про улюбленого спорсмена на англіскому

  1. Ответ
    Ответ дан maryroyuk
    I am really fond of sport. I like tennis, swimming, figure skating, football, valley-ball. However, my favorite sport is soccer. I like football both in our country and in foreign countries. I think that this game is very strict and tough. There are many popular football-players, for example: Paolo Maldini, Pirlo - they are playing in Milan; Konovaro is playing in Parma; Nesto is playing in Lazio; Baggio is playing in Breshia; Totti, Toldo, Ronaldo, Vieri are playing in Inter.
    My favorite football-player is Ronaldo (Ronaldo Luís Nazário de Lima). Many people don't like him, but I adore. He was born in Rio (Brazil). He hadn't got any money, but he wanted to play football. When he was sixteen he started playing in "Cruzeiro", then he went to the World Cup in USA. Then he played in "Barcelona", then he went to Milan and played in "Inter".Later he signed one of the biggest contract with "Real" Madrid and finished his career in "Corinthians" in February 2011.
    He is widely considered by experts and fans as one of the greatest football players of all time. He won his first Ballon d'Or as the European Footballer of the Year in 1997 (aged only 21) and again won the award in 2002 (26 years old). Additionally, he is one of only three men to have won the FIFA Player of the Year award three times, along with French footballer Zinedine Zidane and Argentine striker Lionel Messi. He was the best football-player in Europe. Now he has a very beautiful wife and son.

    ПЕРЕКЛАД

    Я дуже люблю спорт. Я люблю теніс, плавання, фігурне катання, футбол, волейбол. Проте, мій улюблений вид спорту - футбол. Мені подобається футбол як в нашій країні, так і за кордоном. Я думаю, що ця гра дуже сувора і жорстка. Є багато популярних футболістів, наприклад, Паоло Мальдіні, Пірло - вони грають в Мілані, Коноварро грає в Пармі; Нест грає в Лаціо, Баджо грає в Брешії, Тотті, Тольдо, Роналдо, Вієрі грали в Інтері.
    Мій улюблений футбольний гравець Роналдо (Роналдо Луїс Назаріо де Ліма). Багато людей не люблять його, але я його обожнюю. Він народився в Ріо (Бразилія). Він не мав грошей, але він хотів грати в футбол. Коли йому було шістнадцять років, він почав грати в "Крузейро", а потім він відправився на чемпіонат світу в США. Потім він грав в "Барселоні", а потім відправився в Мілан і грав в "Інтері". Пізніше він підписав один з найбільших контрактів з "Реалом" Мадрид і закінчив свою кар'єру в "Корінтіанс" в лютому 2011 року.
    На думку експертів і вболівальників він один з найбільших футболістів всіх часів. Він виграв свій перший Золотий м'яч як Європейський Футболіст Року в 1997 році (у віці всього лише 21 років) і знову отримав нагороду в 2002 році (в 26 років). Крім того, він є одним з трьох гравців, які вигравали титул гравця року ФІФА три рази. Крім нього це вдалося лише французькому футболісту Зінедіна Зідана і аргентинському нападаючому Ліонелю Мессі. Він був кращим футболістом в Європі. Тепер у нього є дуже гарні дружина і син.

Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы добавить ответ или свой вопрос на сайт


Другие вопросы
Шалаш
Другие предметы - 1 год назад

Пытался написать сочинение по егэ по русскому не могу понять как,написать хотелось бы пример увидеть по этому тексту. (1)в солнечный день я приехал в старинный посёлок гусь-железный полюбоваться на озеро, искупаться, поплавать в нём. (2)доехал до речки, поднялся на бугор, глянул и... (3)о ужас! (4)нет озера. (5)по широкой впадине, окаймлённой дальней опушкой бывшего прибрежного леса, текла, извиваясь, узкая, местами пересыхающая речушка. (6)и старинной плотины, высокой, кирпичной, с чугунными шлюзами, в тёмных казематах которой, по преданию, разбойная братия чеканила фальшивые деньги, тоже не было. (7)шлюзы, регулировавшие сток, убрали, засыпали – и затянуло озеро тиной да ряской. (8)на месте этом проходила теперь обыкновенная дорожная насыпь; дорога делала крутой поворот, огибала белый двухэтажный барский дом, похожий на длинную казарму, заломанный чахлый парк и снова вырывалась на простор. (9)главный врач детского санатория, размещённого в барском доме, показал мне давние фотографии этого исчезнувшего озера, высокой кирпичной плотины, торговых рядов с доисторическими портиками, он водил по внутренним покоям огромного дома, заново перегороженного, приспособленного для иных надобностей. (10)переделка и ремонт когда-то выполнены были наспех: половицы скрипят и хлябают под ногами, двери перекошены, в оконные рамы задувает свежий ветерок. – (11)сохранилась хоть одна комната от давнего времени? – спросил я. – (12)с полами, дверями и окнами? – (13)полы, двери и прочее – всё порастащили. (14)а вот стены и потолок сохранились в одном месте. (15)идёмте, покажу. (16)он ввёл меня в зал, кажется, в теперешнюю столовую, с белыми строгими пилястрами, с лепным потолком. – (17)полы здесь были, говорят, из наборного паркета, двери из орехового дерева с бронзовой инкрустацией, люстра позолоченная висела. – (18)жалко, – говорю, – что не сохранилось всё это. – (19)о чём жалеть? (20)архитектурной ценности этот дом не имеет, – сказал доктор. (21)я взглянул на него с удивлением. (22)не шутит ли? (23)нет, смотрит прямо в глаза, даже с каким-то вызовом. (24)задиристый хохолок на лысеющем лбу топорщится, как петушиный гребешок. – (25)как не имеет ценности? – говорю. – (26)это ж дом! (27)большой, крепкий, красивый, полный когда-то дорогого убранства. – (28)барские покои, и больше ничего. (29)таких в россии тысячи. – (30)так ведь и народу нашему пригодились бы такие покои. – (31)людям нашим нужны другие ценности. (32)вы ещё храм пожалейте. (33)теперь это модно. – (34)а что, не жаль храма? – (35)и храм цены не имеет. (36)архитектура путаная. (37)специалисты приезжали, говорят – эклектика. (38)потом, правда, всё-таки восстановили храм этот. – (39)и парка не жаль? – (40)парк – природа, и больше ничего. (41)в одном месте убавилось, в другом прибавилось. (42)в любую минуту его насадить можно. (43)мы стояли возле окна, внизу под нами раскинулся обширный посёлок. – (44)смотрите, – говорю, – сколько домов. (45)приличные дома, большинство новых. – (46)здесь живёт в основном торговый люд, кто чем торгует, работы хватает. – (47)вот и хорошо, – говорю. – (48)увеличился посёлок за полвека? – (49)увеличился. – (50)а теперь подумайте вот о чём: раньше, ну хоть ещё в тридцатые годы, здесь меньше жило народу, но успевали не только свои рабочие дела делать. (51)ещё и плотину чинили, озеро в берегах держали и парк обихаживали. (52)а теперь что ж, времени на это не хватает или желания нет? – (53)а это, – говорит, – знакомый мотив. (54)это всё ваше писательское ворчание. (55)что озеро спустили – это вы заметили. (56)что над каждой крышей телевизионная тарелка поставлена – этого вы не замечаете. (57)спорить с ним трудно, почти невозможно: доводы ваши он не слушает, только глаза навострит, тряхнёт головой и чешет без запинки, как будто доклад читает… – (58)есть писатели-патриоты. (59)их книги читают, фильмы по книжкам их смотрят наравне с футболом и хоккеем, потому что яркие, незабываемые образы. (60)а есть писатели-ворчуны, которые всем недовольны. (61)и всё им что-то надо. (62)вот одного такого лечили, а он нас же, медиков, опозорил в своём последнем сочинении. (63)за что, спрашивается? (64)да, не раз вспомянешь в дальней дороге бессмертного писателя земли русской николая васильевича гоголя: «россия такая уж страна – стоит высмеять одного околоточного надзирателя, как вся полиция обидится».