profile

Опубликовано 5 лет назад по предмету Английский язык от Сарапоо

Розповідь
про одесу на англійській мові

  1. Ответ
    Ответ дан stoneislanddddd
    Odesa
    Odesa is the 5th largest city in Ukraine and the most important city of trade. Odesa is the largest city along the entire Black Sea. Odesa looks more like a city located on the Mediterranean, having been heavily influenced by French and Italian styles.
    Odesa has always had a spirit of freedom, probably endowed to her by her location and by her ability to accept many different peoples.
    Today Odesa is a city of 1,1 million people surrounded by a metro area of over 2,5 million people.
    The city's industries include shipbuilding, oil refining, chemicals, metal-working and food processing. Odesa is also the home of a Ukrainian naval base and fishing fleets. Odesa is situated on terraced hills overlooking a small harbour.
    The climate in Odessa is mild and dry with average temperatures in January of 2°C (29°F), and July of 22°C (73°F). Odesa averages only 35 cm (14 in) of precipitation annually. Odesa has many therapeutic resorts.
    Odesa is an important cultural and educational centre. Odesa University was founded in 1865. There are numerous institutions of higher education.
    The city is a diversity of people including Ukrainian, Russian, Moldavian, Greek, Romanian, Bulgarian, Caucasian, Jewish, Turkish, Vietnamese and so forth.
    There are many very interesting museums and theatres in Odesa, including the famous Opera and Ballet Theatre, built in 1809.
    Odesa is well-known as the capital of humour, probably due to the great variety of people and her southern location on the Black Sea. Today, Odesa is referred to as the "Pearl of the Black Sea", "Odessa Mama" and "Southern Palmira" by many.

    Одеса
    Одеса – п'яте за величиною місто України і найважливіше торговельне місто. Одеса – найбільше місто на всьому Чорноморському узбережжі. Одеса більше схожа не середземноморське місто, дуже відчутний вплив французького й італійського стилів.
    В Одесі завжди жив дух волі, можливо, через її розташування і здатність прийняти безліч різних народностей.
    Сьогодні Одеса – місто з 1,1 мільйона мешканців з околицями, що населяють 2,5 мільйона жителів.
    Промисловість міста включає кораблебудування, перегонку нафти, виробництво ліків, металопереробну галузь і виробництво харчових продуктів. Одеса також є базою військово-морського і рибальського флотів. Одеса розташовується на терасових пагорбах, що піднімаються над маленькою гаванню.
    Клімат в Одесі помірний і сухий із середніми температурами в січні 2°С (29°F), і липні 22°С (73°F). В Одесі випадає всього 35 см (14 дюймів) опадів на рік. В Одесі багато терапевтичних курортів.
    Одеса – важливий центр культури й освіти. Одеський університет був заснований у 1865 р. У місті багато вузів.
    Характерна риса міста – різноманіття народностей, що проживають у ньому. Це українці, росіяни, молдавани, греки, румуни, болгари, кавказці, євреї, турки, в'єтнамці і так далі.
    В Одесі багато цікавих музеїв і театрів, у числі яких знаменитий Театр Опери і Балету, побудований у 1809 р.
    Одеса добре відома як столиця гумору, напевно, завдяки розмаїтості народів, що її населяють і її південному розташуванню на Чорному морі. Зараз Одесу багато хто називає "чорноморською перлиною", "Одесою-мамою" і "Південною Пальмірою".

Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы добавить ответ или свой вопрос на сайт


Другие вопросы
Шалаш
Другие предметы - 5 месяцев назад

Пытался написать сочинение по егэ по русскому не могу понять как,написать хотелось бы пример увидеть по этому тексту. (1)в солнечный день я приехал в старинный посёлок гусь-железный полюбоваться на озеро, искупаться, поплавать в нём. (2)доехал до речки, поднялся на бугор, глянул и... (3)о ужас! (4)нет озера. (5)по широкой впадине, окаймлённой дальней опушкой бывшего прибрежного леса, текла, извиваясь, узкая, местами пересыхающая речушка. (6)и старинной плотины, высокой, кирпичной, с чугунными шлюзами, в тёмных казематах которой, по преданию, разбойная братия чеканила фальшивые деньги, тоже не было. (7)шлюзы, регулировавшие сток, убрали, засыпали – и затянуло озеро тиной да ряской. (8)на месте этом проходила теперь обыкновенная дорожная насыпь; дорога делала крутой поворот, огибала белый двухэтажный барский дом, похожий на длинную казарму, заломанный чахлый парк и снова вырывалась на простор. (9)главный врач детского санатория, размещённого в барском доме, показал мне давние фотографии этого исчезнувшего озера, высокой кирпичной плотины, торговых рядов с доисторическими портиками, он водил по внутренним покоям огромного дома, заново перегороженного, приспособленного для иных надобностей. (10)переделка и ремонт когда-то выполнены были наспех: половицы скрипят и хлябают под ногами, двери перекошены, в оконные рамы задувает свежий ветерок. – (11)сохранилась хоть одна комната от давнего времени? – спросил я. – (12)с полами, дверями и окнами? – (13)полы, двери и прочее – всё порастащили. (14)а вот стены и потолок сохранились в одном месте. (15)идёмте, покажу. (16)он ввёл меня в зал, кажется, в теперешнюю столовую, с белыми строгими пилястрами, с лепным потолком. – (17)полы здесь были, говорят, из наборного паркета, двери из орехового дерева с бронзовой инкрустацией, люстра позолоченная висела. – (18)жалко, – говорю, – что не сохранилось всё это. – (19)о чём жалеть? (20)архитектурной ценности этот дом не имеет, – сказал доктор. (21)я взглянул на него с удивлением. (22)не шутит ли? (23)нет, смотрит прямо в глаза, даже с каким-то вызовом. (24)задиристый хохолок на лысеющем лбу топорщится, как петушиный гребешок. – (25)как не имеет ценности? – говорю. – (26)это ж дом! (27)большой, крепкий, красивый, полный когда-то дорогого убранства. – (28)барские покои, и больше ничего. (29)таких в россии тысячи. – (30)так ведь и народу нашему пригодились бы такие покои. – (31)людям нашим нужны другие ценности. (32)вы ещё храм пожалейте. (33)теперь это модно. – (34)а что, не жаль храма? – (35)и храм цены не имеет. (36)архитектура путаная. (37)специалисты приезжали, говорят – эклектика. (38)потом, правда, всё-таки восстановили храм этот. – (39)и парка не жаль? – (40)парк – природа, и больше ничего. (41)в одном месте убавилось, в другом прибавилось. (42)в любую минуту его насадить можно. (43)мы стояли возле окна, внизу под нами раскинулся обширный посёлок. – (44)смотрите, – говорю, – сколько домов. (45)приличные дома, большинство новых. – (46)здесь живёт в основном торговый люд, кто чем торгует, работы хватает. – (47)вот и хорошо, – говорю. – (48)увеличился посёлок за полвека? – (49)увеличился. – (50)а теперь подумайте вот о чём: раньше, ну хоть ещё в тридцатые годы, здесь меньше жило народу, но успевали не только свои рабочие дела делать. (51)ещё и плотину чинили, озеро в берегах держали и парк обихаживали. (52)а теперь что ж, времени на это не хватает или желания нет? – (53)а это, – говорит, – знакомый мотив. (54)это всё ваше писательское ворчание. (55)что озеро спустили – это вы заметили. (56)что над каждой крышей телевизионная тарелка поставлена – этого вы не замечаете. (57)спорить с ним трудно, почти невозможно: доводы ваши он не слушает, только глаза навострит, тряхнёт головой и чешет без запинки, как будто доклад читает… – (58)есть писатели-патриоты. (59)их книги читают, фильмы по книжкам их смотрят наравне с футболом и хоккеем, потому что яркие, незабываемые образы. (60)а есть писатели-ворчуны, которые всем недовольны. (61)и всё им что-то надо. (62)вот одного такого лечили, а он нас же, медиков, опозорил в своём последнем сочинении. (63)за что, спрашивается? (64)да, не раз вспомянешь в дальней дороге бессмертного писателя земли русской николая васильевича гоголя: «россия такая уж страна – стоит высмеять одного околоточного надзирателя, как вся полиция обидится».